Перша згадка про селище Городниця знайдена у працях Володимира Антоновича у 1683 р. Назва селища Городниця, можливо, походить від слова "городня” що означає зруб, засипаний землею чи камінням . Така конструкція використовувалася для обгородження міст у Середньовіччі. З 7 березня 1923 р. по 28 листопада 1957 р. Городниця була районним центром.
Навчання дітей у Городниці розпочалося у 1883 р., коли було відкрите народне однокласне училище, де навчалося 45 учнів. У 1984 р. збудоване нове приміщення школи на тому місці, де стояла школа до Великої Вітчизняної війни.
У селищі Городниця працює два дошкільні заклади: у дитячому садочку "Калинонька" виховують 100 дошкільнят 8 вихователів,
а у дитячому садочку "Сонечко" працює 11 вихователів та виховується 126 дошкільнят.
У 1799 р. з Корця в Городницю була перенесена порцелянова мануфактура, яка випускала чайний та столовий посуд. До 2009 р. на заводі крім посуду випускалася скульптура. У 1998 р. журналом "Actualidad” (Мадрид, Іспанія) заводу був присуджений "Великий золотий приз” за високі досягнення в промисловості і торгівлі, Вища Рада Національного Інституту маркетингу присудила Великий приз Америки за якість і сервіс.
В 16 ст. в Городниці діяв монастир. У 1575 р. на його місці звели дерев’яну церкву на честь св. Великомученика Георгія. У 1891 р. тут відроджується спочатку жіноча чернеча громада. А у 1914 р. в обителі постала чоловіча община. У 1903 р. почали зводити новий храм, який був освячений у 1914 р.
